В Україні вже через рік у кожній маршрутці, у всіх кіосках і магазинах повинні встановити термінали.
Національний банк і Кабмін взяли курс на економіку без паперових грошей (cashless economy). Поки плани, порівняно з країнами ЄС, здаються скромними – скоротити обсяг готівки до 9,5% ВВП до 2020-го.
Про це інформує “Моє Місто” з посиланням на Obozrevatel.
Однак у майбутньому, зазначають експерти, Україна, як і більшість розвинених країн світу, повністю відмовиться від “папірців”. Уже через декілька поколінь банкноти замість гаманців зберігатимуться в колекціях нумізматів, остаточно поступившись електронним платежам.
Що і коли змінять
Завдання України – збільшити рівень безготівкових розрахунків щонайменше вдвічі. У будь-якому разі, такі плани озвучує Нацбанк.
“Поширення безготівки надасть значні переваги державі, комерційним банкам, бізнесу і кожному громадянину”, – йдеться в презентації регулятора.
Готівкові гроші найчастіше працюють поза фінансовою системою. Це інструмент для корупції, тіньової економіки. Хабарі, зарплати неоформлених працівників – все платиться готівкою. Поки ситуація залишається плачевною. Якщо в розвинених країнах безготівковими розрахунками проходить 99% коштів, то в Україні поки що такі показники залишаються в далеких планах.
У минулому році, згідно з даними НБУ, 58% всіх доходів населення отримало в безготівковій формі. Але водночас тільки 18% доходу витратили за допомогою карток. Тобто левова частка українців, наприклад, отримавши зарплату, йде до банкомату, знімає гроші і витрачає їх.
У 2020-му обсяг готівки в економіці повинен становити 9,5%, зазначається в презентації регулятора. Тоді як у 2015-му було 14,3%. З цим завданням впоратись буде складно, проте всі можливості для цього є.
“Є три прості рецепти: розвивати платіжну інфраструктуру, популяризувати безготівкові платежі і обмежувати оплату готівкою”, – пояснює фінансовий аналітик Єгор Комов.
З одного боку самі банки зацікавлені в тому, щоб все більше українців замість готівки користувалися їхніми картками. Для цього створюють додатки і сервіси для оплати комунальних послуг, впроваджують технології безконтактних платежів, пропонують привабливі умови щодо часткового повернення витрачених на покупки карткою грошей.
“Банки користуються системою заохочень. Не знімають комісію, якщо користуватися кредитними коштами для покупок карткою, нараховують відсотки на залишок коштів на картці. Роблять усе, щоб ви не бігли до банкомату щоразу, як отримуєте зарплату”, – пояснює Комов.
З іншого боку, свою лепту вніс і Кабінет міністрів. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило проект постанови, який зобов’язує український бізнес впроваджувати електронні способи оплати. Насамперед це стосується тих, хто надає послуги або продає товари дистанційно (інтернет-магазини, сервісні служби і т. д.)
Всі вони зобов’язані надати клієнту можливість оплатити свої послуги онлайн. До літа 2019-го магазини, які продають побутову техніку з гарантією, зобов’язані встановити термінали.
До січня 2020-го термінали повинні встановити ті, хто заробляє на продажу автомобільного транспорту, а до літа наступного року, тобто вже через рік, це нововведення зачепить усіх суб’єктів підприємницької діяльності.
Щоб скоротити кількість грошей в обороті, Нацбанк також розробив купюри і монети новим, більшим номіналом. Наприклад, незабаром з’являться 10-гривневі “копійки”. Чим менше паперових грошей, тим менше витрат. У бізнесу зникне необхідність перевозити гроші, забезпечувати збереження каси, держава ж може розраховувати на детінізацію. Крім того, Національному банку доведеться витрачати менше коштів на обслуговування старих та виробництво нових монет і паперових банкнот.
А як у них
Незважаючи на значний прорив, Україна все ще пасе задніх щодо співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків. Серед небагатьох країн, які нам поступилися, наприклад, Білорусь. Поки у нас впроваджують мережу терміналів і розробляють вимоги до бізнесу, в Норвегії, наприклад, бізнес повністю відмовляється від готівки.
“Паперові” крони тут не приймають ні в кафе, ні в готелях, ні навіть у громадських туалетах. А щоб не відмовлятися від чайових, які найчастіше в рахунок не включають, клієнтам пропонують самим ввести на терміналі суму до оплати. Якщо з картки зніме більше грошей, різницю зможе залишити собі бармен або офіціант.
Банкомати тут зустрічаються вкрай рідко, в основному поряд із вокзалами. І комісія за зняття коштів або конвертацію досить висока.
У 2014-му, коли в Україні робили тільки перші кроки на шляху до безготівки, рівень готівки в Норвегії вже становив 1,9%. У Швеції – трохи більше 2%. У нас на цей показник був на рівні 18%.
У Національному банку пояснюють: цифра залежить від багатьох факторів, зокрема рівня тіньової економіки (яка в основному “харчується” паперовими грошима), розвитку інфраструктури, культури і грамотності населення.
