Політика
Монополія на ремонти: як на Кіровоградщині відбуваються торги з пошуку підрядників
Приміщення Мар’янівської сільської ради Маловисківського району та місцевий клуб перебувають у занепаді, кабінет поліцейського облаштували у дитячому садочку, а кошти громади на постійній основі освоюються однією й тією ж приватною фірмою.
Така ситуація склалася у Мар’янівській сільській ОТГ Маловисківського району на Кіровоградщині. Наразі річний бюджет громади складає близько 26 мільйонів гривень. До утворення ОТГ (23.12.2018 р.) головний фінансовий документ села Мар’янівка налічував приблизно 5 мільйонів 200 тисяч гривень.
Разом з тим, безліч нагальних питань у селі досі не вирішено. Одвічна проблема українських сіл та міст – стан дорожнього покриття (яке навіть в самому центрі Мар’янівки має безліч вибоїн).
Проте наразі ми загостримо увагу на приміщенні самої Мар’янівської сільської ради. Ось у якому вигляді воно знаходиться зараз:
На відео помітно, що приміщення перебуває на стадії ремонту, але з’ясувалося, що роботи у двоповерховій будівлі проводяться вже третій рік. Сам проект капітального ремонту Мар’янівської сільської ради був розроблений ще наприкінці 2016-го року, а загальний кошторис, за словами секретаря сільради, сягнув двох з половиною мільйонів гривень.
Натомість сільською радою не було оголошено однієї великої тендерної пропозиції, що дало б змогу на конкурентних засадах визначити найвигіднішу пропозицію підрядників і отримати гарантії якісного виконання робіт.
Мар’янівська сільрада на чолі з сільським головою Олександром Тетеникою, починаючи з кінця 2016-го року (коли, відповідно до Закону «Про публічні закупівлі» по всій державі було запроваджено обов’язковість проведення тендерних процедур через електронну систему Prozorro), почала заключати договори у переважній більшості в рамках допорогових закупівель, що дає можливість підписувати контракти на неконкурентній основі. Це, зокрема, стосувалося і капітального ремонту приміщення сільської ради.
Ознайомившись із підписаними договорами на майданчику публічних закупівель Prozorro, легко помітити незмінну тенденцію – угоди по будь-яким ремонтам у селі Мар’янівка підписувалися виключно з однією приватною фірмою, офіс якої базується у Кропивницькому.
Так, за період з кінця 2016-го по липень 2018-го року на послуги з виконання одного об’єкта – ремонту приміщення Мар’янівської сільської ради було підписано 7 окремих договорів з приватною компанією ТОВ «ВЄОЛ ГРУП» на суму 833 611 гривень. Наведемо деякі фото-скрін з Prozorro:
Незважаючи на достатньо велику кількість часу виконання ремонтних робіт і використані кошти, кабінет поліцейського, приміром, було вирішено облаштувати прямо в дитячому садочку, а не в приміщенні сільради.
Секретар Мар’янівської сільської ради Анна Овсянік коментує підхід у здійсненні ремонтних робіт наступним чином:
«Ремонту як такого ще не зроблено. Немає навіть вирівняних стін, роботи ще багато. Але чомусь на підлогу вже стелять лінолеум… Я запитувала раніше, чому контракти підписуються лише з однією фірмою, проте вичерпної відповіді не отримала».
Анна Овсянік додає, що станом на сьогоднішній день вона не має можливості здійснювати навіть нотаріальні дії, адже сільський голова відібрав у неї гербову печатку. До того ж, без будь-яких пояснень А. Овсянік вивели зі складу тендерного комітету, про що посадовиця дізналася, повернувшись із відпустки.
Вказана фірма-монополіст (ТОВ «ВЄОЛ ГРУП») з послуг виконання ремонтних робіт у Мар’янівській ОТГ також двічі отримувала замовлення на поточний ремонт сільського будинку культури у Мар’янівці (90 339 гривень), а в червні 2019 року – на поточний ремонт сільського клубу в Веселівці на суму 342 310 гривень.
Таким чином, кошти Мар’янівської громади, котрі спрямовуються на здійснення ремонтних робіт приміщень, на постійній основі освоюються однією й тією ж приватною компанією – ТОВ «ВЄОЛ ГРУП». Загалом фірма отримала 1 266 260 гривень. Її офіс розташовується у центрі Кропивницького, на вулиці Дворцовій.
Отже, складається ситуація, коли Мар’янівською сільською радою проводяться виключно допорогові закупівлі, що унеможливлює процес здорової конкуренції між компаніями та ставить під загрозу ефективність використання коштів громади.