В Україні спалахнув скандал через скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Згідно із рішенням Конституційного суду, стаття 368-2 Кримінального кодексу, яка і передбачала в’язницю за такий злочин, тепер не відповідає Основному закону.
Про це інформує “Моє Місто” з посиланням на “Обозреватель“.
Така позиція КСУ викликала широкий громадський резонанс, а деякі експерти прогнозують погіршення відносин із Європою, а також проблеми з МВФ.
Суд скасував статтю про незаконне збагачення. Вона визнана неконституційною;
Таке рішення викликало широкий громадський резонанс. Деякі політики і громадські діячі впевнені, що це допоможе корупціонерам уникнути відповідальності;
Президент же заявив, що найближчим часом подасть до Ради законопроект із аналогічною статтею Кримінального кодексу;
Через скасування статті Україна може отримати політичні та економічні проблеми: під загрозою співпраця з МВФ, а також безвіз із ЄС.
Що було ухвалено
Своїм рішення КСУ визнав статтю 368-2 такою, що не відповідає принципам верховенства права і презумпції невинуватості. Йдеться про ті випадки, коли чиновники або депутати не можуть пояснити за які кошти вони придбали те чи інше майно.
“Конституційний суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності та однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складової принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України”, — йдеться у рішенні.
Простіше кажучи, якщо чиновник придбав новенький автомобіль за 1 мільйон гривень при офіційній зарплаті 10 тисяч гривень місяць — перевіркою його доходів повинні займатися правоохоронці.
Якщо в суді доведені факти корупції, чиновника можуть посадити до в’язниці на термін до 2 років з позбавленням права обіймати посади терміном до 3 років із конфіскацією майна. При повторному порушенні — в’язниця загрожує терміном від 5 до 10 років. У тому разі, якщо порушення припустився топ-чиновник — в’язниця від 2 до 5 років.
На думку ж суддів КСУ, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення.
“За приписами статей 62, 63 Конституції законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законності підстав вступу у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав вступу у власність активів; давати можливість притягти особу до кримінальної відповідальності тільки на підставі відсутності підтвердження доказами законності вступу у власність активів”, — аргументували в КСУ.
При цьому “постраждалі” від кримінальних справ за неконституційною статтею можуть вимагати компенсацій за заподіяну шкоду.
Рішення судді ухвалили завдяки зверненню 59 народних депутатів, які попросили КСУ дати оцінку такому нововведенню ще у 2017 році. З повним списком цих народних обранців можна ознайомитися тут.
Корупція перемогла?
Рішення КСУ викликало широкий громадський резонанс. Тему підхопили як громадські активісти та юристи, так і народні депутати. За словами уповноваженого президента у Верховній Раді Ірини Луценко, Петро Порошенко у стислі терміни внесе до парламенту новий проект закону, де будуть враховані всі зауваження КСУ.
Вона наголосила, що у проекті стаття про відповідальність за незаконне збагачення буде прописана як “корупційні діяння” і кримінальна відповідальність буде встановлена “за кримінальні злочини”.
Щоправда, не всі вважають рішення КСУ несправедливим. “Правильно зробили, що скасували. Нехай доводять, що людина винна, а потім вже притягують до відповідальності, а не навпаки. До мене нещодавно приходили з НАЗК (Національне агентство з протидії корупції. — Ред.) і питали про мій годинник. Мовляв звідки взяв, де чек на нього тощо. А я його купив 10 років тому. Він у мене з того часу зберіг. Який чек?” — прокоментував OBOZREVATEL резонансне рішення один з нардепів, що підписав звернення до КСУ.
За словами Генерального прокурора України Юрія Луценка, стаття 368-2 була “мертвою”. Тому жодного подиву через рішення КСУ немає.
“Рішення Конституційного суду України не є великою несподіванкою. Фахівці у галузі права знають, що наш “фантастичний” комітет з антикорупційної діяльності Верховної Ради підготував текст закону, який не відповідає практиці юридичного застосування. Свідченням цього є те, що за всі ці роки Національне антикорупційне бюро не змогло притягнути до відповідальності за цією статтею жодної особи…”, — заявив Луценко на брифінгу 27 лютого.
Суддя КСУ Сергій Головатий, який проголосував проти декриміналізації статті, аргументував своє рішення таким чином: “Я вважаю, конкретний елемент незаконного збагачення — збільшення активів у значному розмірі, законність придбання якого не підтверджена — досить чітко підпадає під дію частини 1 статті 368-2. Цей припис можна трактувати з тієї позиції, що кримінальна відповідальність настає тоді, коли доведено, що збільшення активів не могло статися з використанням законних доходів”.
За своєю суттю питання криміналізації статті про незаконне збагачення досить суперечливе. Дійсно, у багатьох країнах незаконне збагачення тягне за собою кримінальну відповідальність. При цьому аж ніяк не завжди чиновники отримали дороге майно, перебуваючи при службі.
Звісно, якщо у суді доведено факт злочину — у винуватця повинні конфіскувати майно, а також заборонити обіймати певні посади.
Економічна криза і проблеми з МВФ.
Така позиція КСУ може коштувати Україні позицій як на міжнародній арені, так і економічних проблем всередині країни. За інформацією Центру протидії корупції, в уряду будуть проблеми під час проведення переговорів з МВФ. Простіше кажучи — через скасування статті країна може не отримати черговий транш.
Річ у тім, що ця стаття була однією з ключових умов при підписанні меморандуму у 2014 році. Якщо ж грошей Україні не видадуть, то зовнішні борги у розмірі 14 мільярдів доларів уряд виплачуватиме з власних резервів, а це приблизно 75% від їхнього обсягу.
Ще одна проблемна точка — співпраця з ЄС. Так, представники антикорупційної ініціативи EUACI розкритикували рішення КСУ. Вони вважають, що в ньому не було аргументованого аналізу практики ухвалення рішень Європейським судом з прав людини або іноземної антикорупційної практики.
“Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності і, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, який був би сумісний з конституційними вимогами”, — йдеться у документі, опублікованому в ЄП.
Також під загрозою і безвізовий режим, оскільки боротьба з корупцією і криміналізація статті були одними з основних умов співпраці з Євросоюзом. Крім того, під загрозою робота НАЗК і НАБУ, адже де-факто антикорупційні органи стануть беззбройними. Наразі слідчі ведуть кілька десятків кримінальних справ за цією статтею.
У НАБУ вже різко негативно відреагували на таке рішення КСУ. За інформацією прес-служби відомства, антикорупційний орган розслідує кримінальні справи за цією статтею на загальну суму у півмільярда гривень.
“Національне бюро вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином”, — підсумували у НАБУ.
Важливо зазначити, Конституційний суд — найвища інстанція. Скасувати або оскаржити рішення цього органу не можна.
