У садку Кропивницького міського літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого, в рамках презентації книги «Поезія без укриття» було представлено перфоманс «Озброєні словом».
Нагадаємо: збірка побачила світ на початку червня у видавництві «Dіscursus» і є першим в Україні виданням, що стало колективною поетичною хронікою першого місяця повномасштабної війни. До книги увійшло понад 200 творів 70 сучасних українських поетів. Серед авторів – чимало наших земляків.
Надія Гармазій – голова Кіровоградської обласної організації Національної Спілки письменників України та Василь Левицький – поет і тележурналіст, створили сценарій дійства.
– За сюжетом, – пояснила Надія Гармазій, – Воля, Надія, Віра, Любов, Правда намагаються захистити наш світ від Тривоги, якою позначена Не-весна, бо ж події перфомансу розгортаються в часопросторі воєнної весни 2022 року. У процесі діалогів постають страшні картини березня 2022 року. Але Віра, Надія, Любов, Правда, Життя і прагнення Волі захищають наше Слово, сповнюють його силою. Тому слово стає щитом від Тривоги і у фінальній сцені виходить з укриття, стаючи Поезією.
Виконавцями ролей стали автори віршів, що увійшли до антології «Поезія без укриття». Серед них – Роман Любарський, Надія Гармазій, Василь Левицький, Ольга Могильда, Павло Чорний, Сергій Гейко, Оксана Буянова, Денис Бірзул.
У тексті постановки використані вірші більшості сучасних українських поетів, які можна прочитати в «Поезії без укриття». Зокрема, це тексти О. Архангельського, О. Буянової, А. Царук, Т. Власової, Г. Кревської, Є. Красніченко, Л. Єременко, К. Калитко, І. Астапенка, В. Карп’юка, І. Яніцької, Р. Любарського, Н. Гармазій та багатьох інших.
Декламування юних читців Маргарити Частакової та Макара Юхименка продовжило зустріч. Поетеса і літературна критикиня Антоніна Царук представила свої вірші з антології. Уривки із саркастичного серіалу казок «Про царя Путяту і Zалізну Vату» озвучили автор Павло Чорний та його товариш Роман Любарський. Денис Бірзул виконав не тільки поетичні, а й свої пісенні твори про війну.
І навіть дощ, що інколи кропив над садом, не став учасникам заходу на заваді.
