Вся УкраїнаПолітика

“Держава вмирає”: як демографічна криза захлиснула Україну

Демографічна криза в Україні — вже реальність. Внаслідок багатьох причин з країни за останні 5 років виїхали сотні тисяч людей. Соціологи починають переживати, адже крім еміграції наявна ще й депопуляція — українців більше вмирає, ніж народжується.

  • Українці масово емігрують за кордон. Рахунок іде на сотні тисяч осіб. Причин багато: війна, корупція, бідність;
  • Ще одна проблема  депопуляція. В Україні більше людей помирає, ніж народжується. За даними ООН, до 2050 року українців буде трохи більше 36 мільйонів;

Населення скорочується

Основний відтік людей почався з 2014 року. Логічно  агресія з боку Росії у Криму і на Донбасі, хвиля різких доларових стрибків, страх перед майбутнім змусили людей залишати країну. Підрахувати, скільки українців точно виїхали, складно, адже востаннє масштабний перепис населення був ще у 2001 році. З того часу багато що змінилося.

Державні органи, перш за все прикордонна служба, Міністерство закордонних справ і служба статистики ретельно ведуть підрахунок тих українців, які виїхали. За даними Держстату, щороку 1,2-1,3 мільйона осіб їдуть на заробітки. Основні напрямки  Польща, Росія, Чехія, Італія та інші країни ЄС.

При цьому кількість людей працеактивного віку (20-59 років) скоротиться на 6,6 млн. Кількість людей у віці 60 років і старше збільшиться на 2,6 млн.

Українців народжується менше, ніж помирає

Ще одна важлива демографічна проблема — в країні стрімко падає народжуваність. За інформацією Держстату, кількість померлих перевищила кількість народжених у пропорціях 100 до 57. Зазначається, що дана статистика не враховує захоплені території Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим.

Насправді за 26 років незалежності українців стало менше на 9 мільйонів осіб.

Дані дослідження побічно підтвердила і Лідія Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України. На її думку, в Україні досить низька народжуваність, при цьому тривалість життя нижча, ніж в середньому по Європі.

“Це і хвиля різкого скорочення народжуваності, коли покоління були вдвічі менші. В кінці 90-х, на початку 2000-х років. Ті діти, які зараз закінчують школу, це одні з найменших поколінь”

Для відповіді на це питання варто розуміти, чому люди виїздять з України. Причин декілька:

  • Військові дії на Донбасі, а також загроза повномасштабного вторгнення Росії;
  • Економічні проблеми: відносно низька заробітна плата, корупція, відсутність можливостей заробити адекватні гроші і неконкурентні умови роботи для бізнесу. Україна посідає за підсумками 2018 року 71-е місце у рейтингу Doing Business. Для порівняння, Білорусь — 37, Чехія — 35, Польща — 33;
  • Соціальні проблеми: медицина, освіта і загалом рівень життя нижчий, ніж у сусідніх країнах.

“Повернуться тільки ті, хто там не приживеться. Або якщо тут буде дуже хороший темп розвитку, на що я сподіваюся. Ми можемо повторити шлях Середземноморських країн. Наприклад, Італія, Греція, Іспанія, Португалія — вони ж були донорами, населення виїздило, а потім почало повертатися. Якщо в країні буде все добре, а там не дуже, до нас можуть і повернутися”, — пояснила  директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

“Ми доклали чимало зусиль і часу до створення Українського Інституту — афілійованого з МЗС, але незалежної структури, яка має поширювати нашу культуру за кордоном і підтримувати зв’язок з іноземними українцями, ставати епіцентром життя діаспори”, — зазначив міністр.

Дивіться відео за темою:

У нового відомства вже є сайт, бюджет (близько 20 мільйонів гривень у 2018 році), щоправда, поки ніякої конкретної інформації про діяльність Інституту немає.

“З діаспорою працювати потрібно. І якщо ми працюємо з тими, хто виїхав давно, то зараз треба включатися з тими, хто поїхав зовсім нещодавно, хто ще вважає себе громадянином України. З тими, хто поки ще декларує бажання повернутися. Навіть якщо це не посприяє масовому поверненню людей, вони так чи інакше представляють країну за кордоном і про Україну іноземці дізнаються в першу чергу від них. Так ось, якщо діаспора поливатиме брудом Україну — це дуже погано, а якщо будуть позитивно говорити — зовсім інший ефект”, — впевнена Лібанова.

В цілому позицію Елли Лібанової підтримує і її колега, соціолог Олексій Позняк. За його словами, працювати з діаспорою потрібно, адже це перш за все імідж країни в усьому світі.

“Взаємодіяти потрібно. Думаю, що в ідеї створити Український Інститут є сенс. Багато українців зараз працюють на сезонних роботах, вони за фактом не залишають країну, тому говорити про глобальну проблему не варто. Інше питання — країну залишають кваліфіковані фахівці і багато роботодавців вже відчувають їхню нестачу”, — наголосив у коментарі Позняк.

Що стосується зниження народжуваності, то тут соціологи закликають державу всіляко стимулювати тривалість життя. На жаль, в Україні люди живуть менше, ніж жителі інших європейських країн.

“Головна увага має бути приділена тому, щоб люди жили якомога довше. Бо у нас просто катастрофічно низька тривалість життя як для європейської країни. Ми відстаємо навіть від країн Латинської Америки. Зараз у нас для чоловіків в середньому це 67 років, для жінок 76 років. Це дуже мало”, — вважає соціолог Лідія Ткаченко.

Особливу увагу також варто приділяти і стимулюванню народжуваності: соціальна і грошова підтримка, державні цільові програми мають вберегти українців від тотального вимирання.

За інформацією: OBOZREVATEL.

Показати більше

Схожі статті