Верховна рада ухвалила закон про українську мову. Після двох місяців розгляду правок, народні депутати підтримали посилення державної мови майже у всіх сферах життєдіяльності.
За рішення проголосували 278 народних депутатів. Після того, як закон підпише глава Верховної Ради, документ направлять на остаточне затвердження чинному главі держави Петру Порошенку.
ЩО КОНКРЕТНО ЗМІНИТЬ ЗАКОН?
Важливо зазначити, що в закон були внесені правки. Фінальний текст документа народним депутатам роздали лише сьогодні вранці. У міру надходження інформації, стаття буде оновлюватися.
Історичний документ підтримали 106 нардепів від фракції БПП, 66 — “Народний фронт”, 37 — позафракційні, 21 — “Самопоміч”, 4 — партія “Відродження”, 21 — Радикальна партія Ляшка, 16 — “Батьківщина”, 7 — група “Воля народу”.
Фракція “Опозиційного блоку” голосувала проти: за — 0, проти — 31. Також проти проголосували 5 позафракційних нардепів і 2— з партії “Відродження”.
Законопроект 5670-д включає перелік нововведень, які суттєво посилять позиції української в усіх сферах життя українців.
- Освіта
Так, дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю перейде на державну мову. Російська буде виключена з освітньої системи, формально вона може бути однією з мов національних меншин.
Зазначимо, що саме через активний протест угорської громади на Закарпатті, в нинішній редакції закону вирішили пом’якшити навчання рідною мовою представникам корінних народів.
- ЗМІ, телебачення і реклама також перейдуть на державну.
Реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб’єкти власності виготовляють вивіски і рекламні таблички винятково українською.
У ЗМІ зберігаються квоти. Інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами в разі, якщо у них буде доступна українська версія. Але каналам пропонується встановити квоту на українську — 90% (раніше йшлося про 75%). Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота на українську зберігається на рівні 40%.
Особливу увагу приділено і друкованим ЗМІ. Зараз депутати зійшлися на відтермінуванні для друкованих ЗМІ на декілька років. Аналогічна ситуація стосується і книжкових видавництв в Україні. Їх також переведуть на державну.
- Кінематограф
Створені в нашій країні фільми мають демонструватися в кінотеатрах українською. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки із субтитрами. Іноземні фільми для показу в кінотеатрах мовою оригіналу повинні титрувати. А тим фільмам, у сюжеті яких виявлять приниження чи образу української мови, буде відмовлено у видачі ліцензії.
- Культура
Розважальні заходи, різні культурні конференції та фестивалі —державною мовою.
- Отримання громадянства
Кожен громадянин зобов’язаний знати українську. Водночас держава створює всі умови для її вивчення — у законі навіть прописана організація спеціальних курсів для “дорослих”, на яких кожен охочий зможе підтягнути граматику або навички спілкування. Окрему увагу приділять також іноземцям, які хочуть отримати громадянство — вони повинні скласти спеціальний тест на знання української.
Необхідний рівень знання мови встановить Кабінет міністрів.
- Буде створена Національна комісія стандартів державної мови з урахуванням рекомендації Ради Європи з мовної освіти (CEFR)
Саме цей орган зможе видавати сертифікати про знання української. Система перевірки рівня володіння мови адаптується до загальносвітової практики. Будуть введені відповідні сертифікати про початковий рівень (А1-А2), середній (В-1-В-2) і високий (С1-С2).
- Знати мову повинні всі, зокрема й депутати
Законопроект встановлює перелік посадових осіб, які зобов’язані володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську зобов’язані знати: депутати всіх рівнів; офіцери, службовці за контрактом; лікарі комунальних та державних лікарень; директори шкіл; адвокати; нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.
При цьому обов’язковість використання української не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.
ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАКОНУ — ШТРАФИ
У нинішній редакції є можливість отримати штраф. Якщо порушення відбулося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв’язку — штраф становитиме від 3,4 до 5,1 тисячі гривень.
За присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисячі, а в друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисячі гривень.
Порушення правил розміщення української мови в рекламі — 5,1 до 6,8 тисячі гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, то він має заплатити штраф до 6,8 тисячі гривень.
Контролювати як відповідність рівнів володіння мовою, так і можливі порушення буде Уповноважений мовний інспектор. Його призначить Кабмін із запропонованих кандидатур. Інспектор зможе безпосередньо звертатися до правоохоронців і вимагати карати за порушення закону.
