Щороку в рамках Програми природоохоронних заходів місцевого значення виконавчі органи міської ради Кропивницького розробляють і реалізують заходи з охорони і раціонального використання водних ресурсів на території обласного центру, ідеться на сайті міськради.
– Вжиття планових заходів з підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану Інгулу, очищення русла від від болотистої трав’яної порослі – очерету, осоки, порослі дерев та побутових відходів, яка створює недостатню пропускну здатність річки та спричиняє під час повеней, дощових паводків можливе підтоплення територій та замулення річища, – відзначила завідувач сектору екології та природоохоронної діяльності управління земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища міської ради Галина Негода. – Це, у свою чергу, порушує природний режим обвідного каналу в районі парку «Козачий острів».
У той же час, звернула увагу еколог, відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, заборонена господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням, тобто на визначених нерестових ділянках протягом 2020 року у період від 01 квітня до 29 червня.
– Тому, враховуючи що основними місцями нересту водних біоресурсів річок міста є зарослі прибережної рослинності, виконання заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного русла ми запланували на серпень-вересень поточного року і розпочинаємо їх у середу, 12 серпня, – повідомила Галина Негода. – Основні екологічні проблеми водойм на території міста та будь-яких інших водойм степової та лісової зони, пов’язані з таким фактором, як розорюваність узбережжя та внесення добрив. Занепокоєння також викликає стан прибережних захисних смуг водойм міста через їх засмічення побутовим і будівельним сміттям, відпрацьованими гумовими шинами, забруднення вод несанкціонованими стоками побутового призначення від власників приватних домоволодінь, самовільною забудовою та огорожами приватного сектору. Через це басейн Інгулу втрачає свою дренажну здатність, створюються передумови для замулення і заболочування. Ще одна біда міст – забудова прибережних захисних смуг. Густонаселеність приватного сектора та відсутність у більшості випадків вільних ділянок для доступу до водойм, велика кількість городів та інших інфраструктурних об’єктів, розташованих на відстані менше, ніж 50 метрів від урізу води, суттєво ускладнює їх належне гідротехнічне утримання.
