Українські шахраї щороку стають все витонченішими. Вони проводять конкурси з призами, роздають тисячі гривень соціальної допомоги, рятують від крадіжки коштів з карт і запускають платні опитування. Все це, зрозуміло, лише на словах. Основна ж мета — вкрасти дані банківської картки і перевести в готівку кошти.
Ділки найчастіше називаються працівниками великих банків, наприклад, державного “Привату”.
Як працюють шахраї
Українці перевірили на собі десятки різних схем: викидали з вікна гроші з надією “повернути сина з в’язниці”, оплачували неіснуючі покупки, заповнювали дані банківських карт на фейкових сайтах і навіть диктували по телефону персональні дані. Здавалося б, усі способи вже давно відомі і заїжджені, але ні.
“Телефонна тема таке собі, але працює і профіт є. Скажи, що ти з Національного банку та надійшла інформація, що хтось намагається зняти з карти гроші з міста Донецьк, і людина тобі і залишок на карті скаже, і номер, і CVV . Ну, може не кожен перший, але з 10 дзвінків на одного л*ха можна натрапити“, — ділиться враженням учасник одного із закритих форумів під ніком zloba.
Тут на платформі анонімного майданчика з прихованим від правоохоронців доменом onion кілька десятків “просунутих ділків” діляться досвідом, продають свої ідеї та пропонують кооперації. Тут же обговорюють, наприклад, ідею безумовного доходу, яка зараз користується популярністю в певних колах. Мовляв, кожному громадянину треба щомісяця платити певну суму. Це нібито дозволить “чесно” розподілити добробут і компенсує соціальну нерівність. Для України, з огляду на дефіцит державного бюджету, ідея поки звучить фантастично. Але і на цьому шахраї примудряються заробляти.
В інтернеті розмістили оголошення, мовляв, ПриватБанк збирає дані українців, щоб усім роздати по 10 тисяч в рамках державної програми. Довірливі клієнти заповнюють анкету, вводять дані своїх карт і не тільки не отримують обіцяні гроші, але втрачають і ті, що вже є на рахунку.
Шахраї не лише слідкують за новинами економіки, а й добре знають — щоб на схему “клюнули”, хоч щось у ній має бути правдою. “Зараз тема із субсидіями є. Поки не розповідатиму. Коротше, у людей же гроші на картах залишаються? І перевірок вони як вогню бояться. Є хороший спосіб, як трохи збрити”, — ділиться ідеєю ще один учасник форуму.
Самостійно провернути схему складно і небезпечно. Тому найчастіше шахраї розділяють обов’язки і прибуток. Наприклад, один збирає дані, інший передає їх посередникам, які мають обдзвонити або ввести інформацію, а третій переводить отриманий прибуток.
І на кожному етапі “профіт” (заробіток) можна примножити. Наприклад, якщо вкрасти дані карти, її номер і СVV кілька разів продати колегам. Якщо на карті, припустимо, 5 тисяч гривень, але при цьому продати її 7 разів за 2 тисячі гривень, щоразу розповідаючи “там є п’ять штук, але сам боюся знімати”, прибуток можна збільшити майже втричі.
Форуми анонімні, тому все, що зможуть зробити незадоволені клієнти такої покупки — поскаржитися адміністраторам на учасника форуму “кидал”, який “кинув” своїх же колег.
А щоб історія здавалася правдоподібною, спритні ділки вигадують деталі про те, що це нібито корпоративна карта, за яку відповідає злий начальник, а він ще й зарплату не платить. Важливо в таких оголошеннях дати зрозуміти, що грошей на карті може і не бути. Тоді і претензії через купівлю даних “порожнього” рахунку не виникатимуть. Наприклад, додати “доступ до карти є ще у …”, або “востаннє на рахунка була велика сума, а скільки зараз — не знаю “.
У банках дивуються “дурості” шахраїв, а ситуація погіршується
Крадіжка даних банківських карт в ієрархії шахраїв посідає одну з найнижчих сходинок. Тому найчастіше цим заробляють новачки або ті, хто не може подужати складнішу схему. Як результат — низька якість. “Таке відчуття, що ці фейки роблять китайці з Алі”, — обурюється представник “Привату” Олег Серга. В оголошенні, яке нібито написано від імені банку, десятки граматичних помилок.
А іноді шахраї, називаючись працівником банку у телефонній розмові, роблять помилку в його назві. Наприклад, замість “Перший український міжнародний банк”, називаються працівником “Першого міжнародного банку” або “Першого національного банку України”, розповідає експерт у сфері кібербезпеки Денис Ностреченко.
“Якщо подивитися на сайти, які вони роблять, хочеться заплакати. Я, чесно, не знаю людини, яка б не відрізнила таку творчість від справжнього сайту банку. А іноді просто гуглформу виставляють — заповніть свої дані і отримаєте оплату у 8 тисяч гривень”, — розповідає експерт.
У самій формі пропонують заповнити номер карти, на який нібито пришлють гроші, три останні цифри на зворотному боці картки, дату реєстрації, номер телефону, кілька запитань “для пристойності”, на кшталт, скільки грошей витрачаєте на місяць з карти, послугами яких банків користуєтеся. Зрозуміло, зібравши всі дані, інформацію або передадуть далі по ланцюжку, або відразу ж використовують для купівлі товарів у мережі.
Лише у минулому році, підрахували в НБУ, в поліцію надійшло понад 6 тис. звернень про кіберзлочини. Суми, які “заробляли” злочинці на кожного постраждалого, варіювалися від 100 до 30 тис. грн. При цьому левова частка жертв не звернулася в поліцію.
“За нашими підрахунками, в кіберполіцію надійшло близько 6 000 звернень; третина, а це понад 2000 звернень припадає на кримінальні правопорушення, які були вчинені по лінії платіжної системи. Якщо говорити загалом, за 2018 рік кіберзлочини по лінії платіжних систем завдали понад 25 млн грн збитків, близько 16 млн грн відшкодовано, якщо враховувати вилучене майно”, — заявив на прес-брифінгу представник Нацбанку Євген Даценко
