Уже до кінця року на українців можуть чекати суттєві зміни у трудовому графіку.
У Міністерстві соціальної політики пропонують змінити правила робочого дня, ввести такі поняття як віддалена робота і самостійна організація робочого часу.
У профільному міністерстві 25 червня було опубліковано проект закону змін до Кодексу законів про працю. Згідно із правилами, цей законопроект пробуде на сайті відомства місяць, після чого Кабінет міністрів має передати його до Верховної Ради.
Проектом позначено поняття “гнучкий режим робочого часу”. Це форма організації праці, якою допускається встановлення окремого режиму роботи. За умови дотримання встановленої денної, тижневої або на певний період зайнятості (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
Ці правила встановлюються за умови обопільної згоди як працівника, так і роботодавця. У гнучкого режиму є кілька компонентів:
-
Фіксований час — протягом якого працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці і виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
-
Змінний час — протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
-
Час перерви для відпочинку і харчування.
При цьому гнучкий робочий графік не стосується багатозмінних підприємств або окремих видів роботи. Наприклад, якщо працівнику для виконання обов’язків необхідно бути присутнім на робочому місці, то гнучкий робочий графік організувати буде складно. Тому він підійде найперше для тих, хто працює в офісах.
Варто зазначити, окремі преференції за гнучким робочим графіком (а також дистанційною роботою) отримають українці:
-
з інвалідністю (1 група);
-
з дитиною з інвалідністю;
-
з дитиною, молодшою за 14 років.
Ще одне нововведення — віддалена (дистанційна) робота. Це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в іншому місці за вибором. У проекті закону прописується цей нюанс, а також той факт, що такий працівник зберігає за собою всі трудові права.
Окрема (самостійна) організація праці. Ця форма прописана насамперед для керівників підприємств. Так, вони зможуть самостійно планувати свій робочий час, не обов’язково з 9 ранку до 6 вечора.
Це аж ніяк не перша ідея кардинально оновити Кодекс законів про працю. Закон був ухвалений у середині 1970-х, до нього вносили вже масу точкових змін. На думку як членів профспілок, так і багатьох роботодавців, простіше ухвалити вже повністю новий закон.
Серед основних ідей у раніше презентованому проекті — збільшення відпустки на 4 дні, легалізація віддаленої роботи, унормування випробувального терміну, а також захист прав вагітних.
Коли ухвалять і в чому плюс
Оскільки проект закону опублікований лише зараз, то розглядатиме його вже нове скликання Верховної Ради. І, ймовірно, новий склад Кабінету міністрів України. Тому розраховувати на блискавичні зміни не варто.
А з огляду на той факт, що подібні ініціативи проходять профільні комітети досить довго, чекати його ухвалення варто не раніше за початок 2020 року. Юрист Незалежної профспілки гірників України Гліб Колесов загалом схвалює ініціативу відомства. При цьому він застерігає рядових українців від спекуляцій.
“Не виключено, що роботодавці просто нехтуватимуть поняттями віддалена робота або гнучкий робочий графік. Хоча і записано в законі, що тут має бути обопільна згода, але все ж є нюанси. Це не критика, швидше це застереження. Також я б відзначив і давню проблему всіх подібних законопроектів. Вони вносять зміни, а нам би час ухвалити повноцінний кодекс”, — розповів Колесов.
Нові зміни стосуються і фрілансерів. По суті їхню роботу легалізують. Окремий плюс очікує і тих людей, які не готові вставати на роботу о 8-й ранку, а вважають за краще поспати до обіду. Якщо їм вдасться домовитися з керівником, то їхній робочий графік можуть змістити, наприклад, з 12 дня до 9 вечора.
Член парламентського комітету з питань соціальної політики, народний депутат від “Народного фронту” Олександр Дроздик вважає прописані норми також хорошими. Але знову ж, їх необхідно ухвалювати не точково, а в рамках нового Кодексу.
“Потрібні норми, вони на часі. Ми їх імплементували і прописали в новому проекті Трудового Кодексу, який уже давно готовий для голосування в цілому. Вони необхідні як сфері послуг, так і нашим сферам IT, дизайну”, — пояснив Дроздик.
