Рівень інвестиційної привабливості регіону прямо впливає на соціально-економічне життя його мешканців. Пріоритетним завданням кожної владної адміністрації є забезпечення тих необхідних умов, які б сприяли залученню інвестицій та розвитку бізнесу. Інвестиційна привабливість розглядається з позицій інвестиційного клімату, рівня розвитку інвестиційної інфраструктури, можливості залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, що істотно впливають на формування прибутковості.
Про це інформує “Моє Місто” з посиланням на “Прожектор“.
Авторитетним рейтинговим агентством «Євро рейтинг» було проведено дослідження щодо інвестиційної ефективності міст України. Аналіз охопив 22 обласні центри та 8 міст обласного значення. Складений рейтинг базується на оцінці результатів інвестиційної активності (капітальні та закордонні інвестиції, будівельні роботи) та соціально-економічного ефекту від інвестицій (заробітна плата, введення житла в експлуатацію, працевлаштування, створення нових робочих місць тощо). За підсумками 3-го кварталу 2018 року, Кропивницький посідає позицію «нижче середнього» із 138 балами ineE.
Показник «нижче середнього» (від 121 до 140 балів) свідчить про те, що інвестиційна політика міста потребує покращення. Темпи та об’єми інвестицій, як правило, нижче середньоукраїнських. Тобто більшість показників розвитку соціально-економічної сфери нижче, аніж середній рівень. Відмова від розвитку бізнесу в місті пояснюється оцінками потенційних інвесторів можливих втрат і перешкод у здійсненні капіталовкладень.
У Кропивницькому цей процес регулює Департамент з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Міської ради, до складу якого входить Управління економіки й Управління торгівлі та побутового обслуговування населення (начальник – Горбовський С. В). Загалом штат налічує 25 фахівців. Очолює департамент Андрій Паливода, якого, до речі, на Чотирнадцятій сесії міської ради міста Кропивницького, було призначено на посаду заступника міського голови. Сам Паливода А.А. під час останнього засідання планово-бюджетної комісії повідомив, що можливе підвищення не змінить напрям його діяльності. Тоді свою роботу як начальника департаменту з питань економічного розвитку та інвестицій посадовець оцінив зі знаком «плюс», в той час, як рейтингові дослідження ілюструють не зовсім втішні результати.
В контексті вищевикладеного напрошується паралель зі схожим по території і населенню іншим обласним центром – Житомиром, яке, на відміну від Кропивницького, в рейтингу інвестиційної привабливістю міст посідає верхні сходинки із 179 балами. На офіційному веб-сайті Житомирської міської ради розміщений розділ «Інтерактивні мапи», де у відкритому доступі ілюструється карта енергетичних, екологічних проектів, ідей та ініціатив. Це дає можливість як і територіальній громаді, так і потенційним інвесторам отримати повну картину того, що відбувається в обласному центрі. З-поміж усього, наявна інтерактивна карта розміщення тимчасових споруд у Житомирі та реєстр суб’єктів підприємницької діяльності.
У Кропивницькому ідея створення інтерактивної мапи міста досі залишається не реалізованою. Хоча дана ініціатива могла б принести користь в умовах проблеми систематичного накопичення й розповсюдження по всьому обласному центру незаконних тимчасових споруд (МАФів).На необхідності її розробки й введення в експлуатацію в своєму депутатському зверненні з пропозиціями до проекту бюджету на 2019 рік, наголошував голова фракції ВО «Батьківщина» в міській раді Олександр Цертій.
Але інтерактивна мапа у Кропивницькому досі не запрацювала. Натомість департаментом з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій міської ради було розроблено дві Програми, котрі погодили на сесії міськради. Йдеться про «Програму економічного і соціального розвитку міста Кропивницького на 2018 рік та основні напрями розвитку на 2019 і 2020 роки» та «Програму розвитку ярмаркової діяльності та ліквідації торгівлі з рук у невстановлених місцях на 2019-2020 роки». Щодо останнього документу, то незважаючи на незгоду начальниці фінансового управління Любов Бочкової та зауваження голови планово-бюджетної комісії Ігоря Волкова (на переконання І. Волкова, об’єднувати процес проведення ярмарків і боротьбу з несанкціонованою торгівлею є не зовсім доречним), винесений проект-рішення таки був погоджений депутатами. Чи допоможе збільшення фінансування та прийняття нової Програми створити привабливі умови для інвестицій, побороти несанкціоновану торгівлю і вирішити масу існуючих на сьогодні проблем – стане відомо невдовзі. Але факт залишається фактом: інвестиційний клімат в обласному центрі залишає бажати кращого, потенційні інвестори обходять нас стороною, а процвітають лише стихійна торгівля та МАФи(ТС), які остаточно заполонили місто.
Чим точно може похвалитися Департамент з питань економічного розвитку – так це підготовкою рішень про підвищення тарифів і податків на місцевому рівні. Саме ним були ініційовані рішення про підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, підвищення тарифів на централізоване опалення в місті, а також збільшення єдиного податку та податку на нерухомість.
Андрій Паливода наголошував на необхідності підвищити податки для збільшення надходження коштів у бюджетну казну. Таке нововведення було неоднозначно сприйняте окремими депутатами міськради, які застерігали від негативних наслідків щодо розвитку бізнесу та підприємництва у Кропивницькому. Натомість проект-рішення таки був погоджений більшістю депутатського корпусу. Єдиний податок для підприємців підвищили, а житлову та нежитлову нерухомість в місті обклали ставкою в 0,3% (виключенням є лише об’єкти, що звільняються від оподаткування відповідно до Податкового Кодексу). У грошовому еквіваленті – це близько 12 гривень за квадратний метр. Чи доречно було це робити, зважаючи на і так низькі показники інвестиційної привабливості міста, покаже час.
Можливо, призначення Паливоди А.А. на посаді заступника міського голови з економічних питань якось покращить ситуацію…
Ну, а поки серйозні інвестори освоюють ринки інших регіонів, будують великі підприємства, розвивають міські інфраструктури, у Кропивницькому одним із головних секторів економіки залишається дрібна (часто незаконна) кіоскова торгівля. Чи для цього платники податків утримують штат департаменту економіки з 25-ти посадовців?
