Українець обікрав США, ховався від ФБР і побудував підземний штаб в Одесі: як працював “король даркнету”

Його роками безуспішно шукало ФБР, він “тримав” 40% усього тіньового російськомовного даркнету і обслуговував хакерів по всьому світу, за упіймання його клієнтів призначали нагороду в мільйони доларів, а про його затримання особисто заявив глава СБУ. Все це про одесита Михайла Тітова (Ритікова).

Даркнет, сенатори і ФБР: як шукали “короля даркнету”

В один чудовий день пухкенький хлопець Михайлик забрав у мами всі свої фотографії, видалив сторінки з соціальних мереж і поїхав працювати. Мамі сказав, щоб нікому не вірила і що він “ні в чому не винен”.

Мама, щоб заспокоїти сусідів, склала історію про невістку-мусульманку і переїзд у далеку арабську країну. Михайлик трохи попрацював у Москві, а потім повернувся в Одесу. Але вже не в батьківську квартиру – зароблених грошей вистачило б на придбання майже будь-якого одеського будинку.

А поки американці 10 років безуспішно шукали українського “короля даркнету”, Ритіков втілював мрії у реальність. Купив собі ділянку землі, влаштував на ній підземний офіс, а зверху звів будинок для прикриття. Поки вгорі проводили ремонт, під будівлею цілодобово працював найбільший дата-центр. Що цікаво, після натискання прихованої від сторонніх очей кнопки підлога автоматично “з’їжджала”, відкриваючи вхід у прихований офіс. А в ньому – мрія будь-якого хакера. Обладнання на сотні тисяч доларів, на якому зберігається заборонена порнографія, вірусні програми, дані про чужі банківські картки.

Хакери платили Михайлу за можливість користуватися сервером десятки тисяч доларів на місяць. Одесит практично завоював світовий ринок. Його послугами навіть скористався кіберзлочинець №1 Євген Богачов (найбільш розшукуваний хакер у світі, творець вірусу ZeuS).

Джерела у правоохоронних органах розповідають: сам Тітов (Ритіков) ніколи хакерством не займався – він передусім забезпечував інфраструктуру. “Під час крадіжки даних банківських карт двоє спільників впроваджувалися в системи, а він забезпечував анонімний веб-хостинг”, – розповідають поліцейські. Крім того, масштаби “короля даркнету”, на думку наших співрозмовників, можуть бути дещо завищені. А головне його досягнення – звинувачення в США про причетність до великих хакерських атак. Хоча Михайло лише надавав послуги непробивного, прихованого від правоохоронців хостингу.

“Необхідно зазначити, що я ніколи не відмовлявся допомагати СБУ на тому рівні, на якому я це можу робити, а також готовий і надалі робити все від мене залежне для зміцнення інформаційної безпеки в нашій країні. Про це свідчать навіть та обставина, що нині СБУ продовжує використовувати моє обладнання для завдань, спрямованих на забезпечення національної безпеки України”, – написав Ритіков ще декілька років тому.

У США одеситу загрожує 50 років в’язниці, а в Україні йому інкримінують порівняно дрібні статті про незаконне втручання в роботу електронних систем (до 5 років в’язниці) і поширення порнографії (до 3 років). Однак, з огляду на те, що довести факт злочину складно, сервери зашифровані і налаштовані так, що вони не зберігають інформацію тривалий час і не залишають слідів злочину, – довести провину буде вкрай складно. У США, ймовірно, уникнути вироку не вдалося б. Ось тільки Україна своїх громадян не видає.

Що тепер із даркнетом

Подібні сервери працюють у всьому світі. Можливо, одеський “король даркнету” і містив значну частку сірого сегмента інтернету, однак, і після нього хакери, наркомани і шахраї продовжать спілкуватися і продавати свої послуги в мережі.