Аналітика / БлогиПолітика
Що робити українцям з кредитами МВФ, тарифами на газ і державним боргом?
Всі деталі - у матеріалі.
Сьогодні, 5 грудня, у Кропивницькому відбулося обговорення в форматі “круглого столу” на тему: “Що об’єднує Державний борг України та ціну на газ?”
Про це інформує “Моє Місто” з посиланням на “Прожектор“.
Захід був організовний Всеукраїнським рухом “Проти політичної корупції”. Аби прийняти участь в обговоренні, до Кропивницького завітав Ростислав Балабан – політолог, працівник Академії наук, кандидат політичних наук. До дискусії долучилися також депутати міської ради нашого обласного центру Олександр Цертій та Олег Краснокутський.
Значна увага була приділена аналізу доцільності залучення в Україну кредитів МВФ, їх використання та наслідки. Спікери зауважили, що ця тема прямо перегукується із проблемою державного боргу та постійним зростанням тарифів на газ для населення.
Р. Балабан повідомив, що кредитну межу в 100 мільярдів доларів Україна отримала ще в 2008 році. Починаючи з 2014 року, борги (в тому числі й нові) вдається обслуговувати. Кандидат політичних наук переконаний, що в такому кредитуванні немає нічого поганого – багато країн співпрацювали й продовжують співрацювати з МВФ.
Олександр Цертій висловив свою позицію наступним чином:
“Жодна країна в світі не побудувала сильну економіку завдяки МВФ. Ми маємо піднімати промисловість для того, щоб зростав показник ВВП. Не варто так прислуховуватися до рекомендацій МВФ. Яскравий приклад – криза в Тайланді в 2000-х роках, коли уряд сліпо виконував вказівки Міжнародного фонду”.
Ростислав Балабан зазначив:
“Ключовим для нас є ефективність і раціональність використання кредиту. Позичати не соромно. Кредити МВФ наразі потрібні Україні. Уряд підписував з Міжнародним Валютним Фондом угоди, де чітко було прописано, впродовж якого часу кошти повинні повернутися”.
Ростислав Балабан висловив думку, що, зважаючи на більші потреби країни в енергії та зменшення енергоресурсу, наступні 100 років буде зберігатися тенденція до зростання ціни. На його переконання, політики, які аргументовано пропонують зменшити ціну на газ, є популістами.
“Суспільство має попит на популістів”, – наголосив політолог.
Депутат міськради Олег Краснокутський опонував:
“Суспільство має попит на встановлення соціальної справедливості. Саме це є основним запитом народу”.
Депутат міської ради Олександр Цертій зауважив наступне:
“Хочу акцентувати увагу на цінах на “блакитне паливо”. Говорити в нинішніх умовах про конкурентну ринкову ціну на газ неможливо. Це відвертий абсурд. Ніхто не може дати чітких розрахунків, щоб зрозуміти, як дійсно виглядає ринкова ціна. Відповідно, чи є вона економічно обгрунтованою. Я намагався знайти відповідь на дане питання, зробивши розрахунки нижньої (2906 грн.) і верхньої (згідно європейських газових хабів – “NSG” – 6445 грн. за 1000 кубічних метрів) планки ціни: ключова цифра має знаходитися посередині. Тобто, навіть зазначену верхню межу можна вважати економічно обгрунтованою. Це аж ніяк не 8 500 грн. До того ж, газу українського видобутку цілком достатньо для потреб населення”.
Політолог Ростислав Балабан погодився, що логіка в словах депутата має місце, але для встановлення справедливих тарифів на газ для населення, слід провести демонополізацію в даній сфері.
Олександр Цертій підкреслив, що одним із найважливіших і нагальних завдань для України є пошук нових родовищ, адже питання енергоефективності постало дуже гостро. Ситуацію, в якій 70% населення отримує субсидії, депутат вважає неприйнятною.