“Північному потоку-2” все ж бути: Україну чекають колосальні збитки

Європейський Союз остаточно затвердив нову газову директиву. Незважаючи на протидію США і України, в Європі все ж дали “зелене” світло “Північному потоку-2”, який буде побудований вже в 2020 році. Водночас російському “Газпрому” таки доведеться поділитися правами на трубу з іншими компаніями.

Головне:

• У ЄС ухвалили компромісне рішення щодо “Північного потоку-2”. Російський монополіст “Газпром” зможе постачати лише половину газу. Друга частина йде до інших компаній;
• Експерти зазначають, що це жодним чином не вплине на будівництво “ПП-2”. Це рішення політичне і його доведуть до кінця;
• У цій ситуації Україну очікують збитки (за попередньою оцінкою — 3 мільярди доларів на рік), до них важливо підготуватися і оцінити можливості.

Що прийняли в ЄС

Європейська Рада внесла зміни в газову директиву. Голосування пройшло в раді ЄС із сільського господарства та рибальства. Згідно з процедурою прийняття рішень у ЄС, схвалений Європарламентом законопроект може стверджувати будь-яка з рад міністрів Євросоюзу.

Оновлену газову директиву підтримали 27 із 28 країн ЄС. Представник Болгарії утримався. Схвалення Ради — останній етап офіційного узгодження документа. Закон вступить у силу через 20 днів після опублікування в офіційному журналі Євросоюзу. Країнам ЄС відводиться дев’ять місяців, щоб впровадити нові правила в національне законодавство.

Цим рішенням були поширені норми європейського законодавства на “Північний потік-2”. Частини трубопроводів, які йдуть із третіх країн, прокладені по території ЄС, включно з територіальними водами, повинні будуть відповідати вимогам, які застосовуються до внутрішніх трубопроводів ЄС.

Одна з основних вимог — поділ компаній-постачальників газу і підприємств, які транспортують його, доступ до труби інших операторів, прозоре регулювання тарифів за прокачування. У такому випадку російському монополісту доведеться запускати трубу лише наполовину або надавати право користування іншим постачальникам. Оператор газопроводу має бути повністю незалежним від газодобувних компаній.

Спочатку ж, за задумом росіян, саме “Газпром” повинен бути єдиним постачальником газу для труби. Зараз же європейці “підім’яли” частину труби під інші компанії.

Газопровід пройде Балтійським морем, з’єднавши постачальників у Росії зі споживачами в Європі. Його протяжність становитиме більше 1,2 тис. км, пропускна здатність — 55 млрд куб. м газу на рік. Дві гілки газопроводу мають бути побудовані до кінця 2019 року.

За попередніми даними, проект оцінюється в 9,5 мільярда євро. Його реалізує “Газпром” в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони взяли на себе зобов’язання профінансувати “Північний потік-2” сумарно на 50%, тобто на 950 мільйонів євро кожен. “Газпром” надасть другу половину коштів — 4,75 мільярда євро.

“Північний потік-2” — буде добудований?

Цей крок давно і впевнено лобіює Німеччина, яка має колосальний вплив у ЄС. Про це неодноразово заявляла Ангела Меркель, відповідаючи на випади як журналістів, так і політиків зі США. Тому під час обговорення “ПП-2” варто звертати увагу на рамки його роботи.

Нинішня директива великою мірою — компромісний варіант. Вона допоможе ЄС впливати на монополію “Газпрому”.

“За тиском Нідерландів, Німеччини і, частково, Франції, був розроблений такий компромісний варіант… Трубопровід побудують, це не обговорюється. Питання в іншому — як його будуть експлуатувати, який обсяг завантаження і які обмеження”, — пояснив директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.

У цілому солідарний із колегою і експерт в сфері енергетики Юрій Корольчук. За його словами, прийняті зміни ніяк не вплинуть на будівництво “ПП-2”. А ті обмеження, які прописані в директиві (про половину російського газу), можуть бути оскаржені в суді.

“Ми бачили досвід першого “Північного потоку”, де газопровід OPAL пережив ybpre судових історій і всі погодилися, що 90% газу там буде російського, тому що іншого просто немає. Перипетії, які переживає ЄС, і очікування вже 4 енергопакету можуть у майбутньому взагалі перекреслити подібні “зміни”. Тому, по суті, для нас це нічого не змінює. А так, красива картинка, боротьба з “Північним потоком-2″ триває”, — пояснив Корольчук.

“Північний потік-2” піде в обхід транзитних держав — України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн — через виняткові економічні зони і територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. У зв’язку з цим для нашої ГТС є великий ризик — втратити газ.

Раніше керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв оцінював втрати від будівництва “Потоку” в 3 мільярди доларів або 3% від українського ВВП. Експерти ж поки не ризикують припустити реальний збиток.

“Збитки залежать від багатьох чинників — споживання європейцями, необхідність імпорту і так далі. Звичайно, після будівництва “ПП-2″ буде падати. Я думаю, що впаде до 40 мільярдів кубометрів газу (зараз це менше 60 млрд. кубів — Ред.), Але і це буде через декілька років”, — впевнений Дмитро Марунич.

У цій ситуації Україні потрібно готуватися і робити все, щоб мінімізувати наслідки завершення будівництва “Північного потоку-2”.