Політика

”Поліція і школи часто демонструють бездіяльність”: як в Україні працює закон про булінг

Закон про булінг в Україні працює ледве-ледь. Поліція відмовляється відкривати справи, школи намагаються ситуацію зам’яти, щоб не зганьбити честь навчального закладу. А батьки почали використовувати закон для того, щоб вижити з класу незручних дітей.

Всього ж у судах розглянуто кілька десятків подібних справ, але покарання зазнали одиниці. 

Б’ють і викладають фото

Одне з перших рішень про булінг було ухвалене судом у Борисполі. 22 січня у школі №7 14-річна школярка в Instagram розмістила непристойні фотографії своєї однокласниці. В результаті мати цієї школярки була притягнута до відповідальності — її оштрафували на 850 грн.

В кінці січня у селі Вишеньки Бориспільського району 9-класниця з підлітками побила на вулиці дівчинку з паралельного класу. Всі це зняли на відео і виклали в інтернет. Батьки постраждалої дівчинки звернулися в поліцію. Там склали протокол і подали до суду. Мама кривдниці була оштрафована на 850 грн.

На Хмельниччині в суді міста Нетішина розглянули справу про булінг. У школі №1 учень 8-В класу з початку навчального року постійно обзивав і погрожував однокласнику. Мама кривдника на суді заявила, що нічого не знала, провину не визнає, бо вдома син поводиться добре. При цьому жінка визнала, її не раз викликали до школи через погану поведінку сина і скарги вчителів.

До суду прийшла навіть вчителька фізики, яка підтвердила, що школяр постійно обзивав, принижував, ображав свого однокласника, зривав уроки. Через це їй навіть викликали швидку. Інші педагоги розповіли, що цей учень постійно ображає вчителів, вмикає на уроці музику і заявляє, що відчуває задоволення від цього. Маму горе-учня оштрафували на 850 грн.

Я більше так не буду

А ось у Кам’янець-Подільському суд обмежився усним попередженням учню місцевого ліцею. Судячи з матеріалів справи, цей ліцеїст постійно бив, ображав і знущався зі своїх однокласників, також нецензурно висловлювався на адресу вчителів. Але на суді школяр визнав свою провину, сказав, що допомагає своїм батькам по господарству, і хоче отримати освіту, обіцяв, що більше такого не повториться.

У місті Славутич Київської області суд оштрафував маму учня 7-го класу школи №4 на 850 грн. Щоправда, сама мама до суду не з’явилася. Як з’ясувалося, протягом усього навчального року 7-класник ображав, принижував, залякував і бив 6-класника цієї самої школи. З хлопцем проводила бесіди психолог, але це не допомогло. Директор школи була змушена звернутися в поліцію, щоб зі школярем провели бесіду. Мама кривдника повідомила, що також провела бесіду з сином, він розкаявся. Вони вибачилися за його поведінку перед 6-класником.

На Херсонщині в Новій Каховці за булінг були покарані школяр, його батьки і директор школи. Як з’ясувалося, 17-річний хлопець поширював в інтернеті фото образливого змісту щодо учениці цієї самої школи.

Всього ж зараз в Реєстрі судових рішень міститься 31 справа про булінг. Щодо багатьох з них суди приймають рішення.

Вдягають і випроваджують за територію школи

Адвокат Андрій Кіченок, який захищав у суді побиту Лізу Носенко з Дніпропетровської області, вважає, що новий закон про булінг нормально не працює.

“Насправді фактів булінгу у школах набагато більше, ніж те, що доходить до суду або поліції. Тут відіграє свою роль, що закон не дуже популярний. Так чи інакше цим дітям доведеться вчитися в одній школі або ходити до одного садка. І моральний бік того, як дитина там почуватиметься після суду, впливає на багатьох батьків, вони відмовляються від розглядів”, — каже Кіченок.

Адвокат навіть розповідає, що школи намагаються уникнути відповідальності: “Були випадки, коли дитина отримала фізичні ушкодження у школі, але її вдягали і буквально випроваджували за територію школи. І тільки там дозволяли зателефонувати батькам”.

Поліція не реєструє заяви

Також за словами Андрія Кіченока, далеко не завжди заяви батьків реєструють у поліції. “Хоча за законом вони зобов’язані внести заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин. Але раптом з’являється ювенальна служба, яка пояснює батькам, що тут немає складу злочину, і справу не відкривають. Насправді тільки слідчий і прокурор можуть оцінити докази і сказати, чи є там склад злочину чи немає”, — каже адвокат.

Багато батьків хочуть отримати негайний результат і покарати кривдника. Однак, як каже захисник, збір доказів вимагає часу, може місяць, а може і два. Не всі хочуть чекати.

Не квапляться навіть вибачатися

“У мене було дві подібних справи. Батьки кривдників досить тривалий час не надають всьому, що трапилося, значення і навіть заохочують своїх дітей. Але як тільки ти звертаєш на те, що і батьки отримають кримінальну відповідальність, будуть оштрафовані, все відразу змінюється. Вони негайно приходять до тями і починають вибачатися”, — каже Андрій Кіченок.

І наводить приклад: “Школяр дістав ніж і порізав ногу дівчинці. У школі сказали, що все нормально, він у нас щодня ходить з ножем, а взагалі пам’ятайте, що це трапилося не у школі. А батько хлопця взагалі заявив, мовляв, вона ж залишилася ціла, навіть “незаймана, а могло бути і гірше”. І тільки коли я почав повертати ситуацію, щоб притягнути і тата до кримінальної відповідальності, тоді цей батько згадав, що треба вибачитися, і навіть треба купити дівчинці нові джинси”.

На жаль, поведінка таких батьків призводить до того, що надалі їхні діти, які не були покарані, скоюють серйозніші злочини.

“І потім починаєш збирати характеристику на цього злочинця. З’ясовується, там він когось образив, там образив, і взагалі був грозою школи. Але все це йому сходило з рук”, — каже адвокат.

Закон почали використовувати для того, щоб вижити неугодних?

Співзасновник ГО “Батьки SOS” Олена Парфьонова каже, що закон про булінг спочатку почали використовувати навіть не батьки скривджених дітей, а батьки та адміністрація шкіл, які роками мріяли вижити незручного учня.

Дивіться відео за темою:

“Ніхто не очікував такого повороту. І це найжахливіше. Батьки почали писати колективні листи, доноси, вимагати від адміністрації прибрати зі школи цю дитину. Адміністрація виключити її не може, але такими ось колективними діями може змусити забрати дитину зі школи”, — каже Парфьонова.

До речі, зараз у Харкові в суді слухається справа про булінг проти першокласника школи №60 Давида. Батьки колективно виступили проти нього, звинувативши його в тому, що він б’є дітей, нецензурно лається, заважає проводити уроки. На суді мама хлопчика заявила, що це помста за те, що вона не здає гроші до фонду школи та класу. Поки суд передав справу в поліцію на доопрацювання.

Школи зачиняють двері перед батьками

Олена Парфьонова вважає, що школа досі замість того, щоб вирішувати проблему, намагається її зам’яти. “Це все проблеми нашої старої системи. Учитель завжди правий, сміття з хати не виносити і тому подібне. Щоб приховати булінг, у школах почали закривати вхід для батьків. Це зараз стало тенденцією. Звісно, люди туди рвуться, бо в навчальному закладі є найцінніше — їхні діти. Такі дії не сприяють партнерству між школою і батьками. Проблеми треба вирішувати, а не говорити, що у нас ідеальна школа та ідеальні діти”, — вважає Парфьонова.

І ще одна проблема цього закону. Поняття булінг має на увазі системне цькування дитини. А у школах намагаються це приховати, і завжди кажуть, що трапився одиничний випадок і у них ніякого булінгу немає. Адміністрація як вогню боїться цього слова.

“Насправді в законі про освіту зазначили, що булінг має характер системності. А у Кодексі про адміністративну відповідальність цього немає. Так що суд все одно розглядатиме справу за Кодексом. І подобається школі чи ні, систематичність не має значення. Конфлікт відбувається не просто так. Раніше він тлів, а зараз вирвався назовні. І якщо у школі на це не звертали уваги, то вони теж платять штрафи. За те, що приховували факти цькування”, — вважає Парфьонова.

Показати більше

Схожі статті