Міський портал новин Кропивницького

Хто, як і для чого переписує історію…

64

 

Хто, як і для чого (  словосполучення “для кого” теж підходить) переписує історію… Розмова про назву провінції та поселення Новокозачин. Нижче навожу довідку Академії наук, на яку дехто з місцевих “істориків” не звертає уваги, не знає чи паросто ігнорує.

 

ЄЛИЗАВЕТИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ

(від 1777 – Єлизаветградська провінція) – адм.-тер. одиниця в складі Новоросійської губернії. Утворена 1764. Попервах до її складу входили Чорний і Жовтий гусарські полки (див. Полк), Єлизаветградський пікінерський полк, новозаселені слободи старообрядців (див. Старообрядництво), 1769–75 додано Молдов. гусарський полк та 7 держ. округів. АдМ. центр – фортеця св. Єлизавети (з 1775 – М. Єлизаветград, нині – М. Кіровоград). Від 1776 Є.п. поділялася на повіти – Єлизаветградський, Крюківський (згодом – Петриківський) та Катерининський (згодом – Ольвіопольський). Існувала до утворення Катеринославського намісництва (1783), яке поділялося на 15 повітів, у т. ч. Єлизаветградський.

Дж.: Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое, т. 5, № 3380; т. 17, № 12376; т. 20, № 14252; т. 22, № 15910. СПб., 1830.

Літ.: Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. (1731–1823), ч. 1. Одесса, 1836.

В.В. Панашенко.

 

З довідки видно, що Єлисаветградська провінція з’явилася на світ Божий лише в 1777 році з появою одноіменного міста. А до того існував ( якщо існував, а не отримав назву теж 1777 року ) лише полк такої назви. Тобто деякі сучасні історики біжать і попереду воза і попереду кобили.

Але дійшло і до більшого – до виправлень терміну Єлизаветинька на Єлисаветградська у дорожніх записках академіка  Йогана-Антона Гільденштедта на сайті однієї з наукових бібліотек.

 Далі за всіх пішов російський філолог за освітою, ставший “українським істориком” Костянтин Шляховий, оголосивший публікації про Новокозачин, датовані віком років на двісті до появи його на світ помилковими. Потім вже з посиланням на нього, ніби отримавши карт-бланш розперезалися у своїх  просторікуваннях і інші “історики”. от так і виникають історичні байки та міфи. І не зовсім українці те роблять і не за завданням “бандерівських центрів”, як про те дехто натякає.

Отака технологія виникнення проросійських історичних міфів та байок!

 

Анатолій Авдєєв

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

%d блогерам подобається це: