Міський портал новин Кропивницького

У Кропивницькому 25 років намагаються захистити геральдичні корони та хрести від конячих хвостів

483
Кожний осінній зліт – у Кропивницькому, кожний весняний – у  іншому місті УкраЇни. Так 25 років тому вирішили  геральдисти – знавці історичної символіки, котрі потім  об’єдналися в Українську геральдичну колегію. Геральдика – це допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби,  та  за точністю канонів нагадує математику. За гербами ідентифікуються країни, міста, села, родини і окремі люди. Геральдика – важливий компонент краєзнавства. Очолює Українську геральдичну колегію мешканець Кропивницького Анатолій Авдєєв – журналіст, краєзнавець і керівник кількох мережевих медіапроектів.

Перший зліт геральдистів України за сприяння обласної влади відбувся у спорткомплексі «Колос» у вересні 1992 року, на Новолексіівці ще за при зародженні нашої незалежності. Нове начинання було освячене священиком УПАЦ отцем Борисом, і розпочалося з молитви. Перші 49 учасників того зльоту приїхали тоді з різних куточків країни та Росії, Білорусі та Молдови. Був навіть гість з далекого чукотського Анадиря.

У делекому 1992 році,коли не існувало ні Інтернету, ні інтернет-видань вагомий внесок в медіапросторі при організації зльоту зробив заслужений журналіст України Віктор Погрібний, який розмістиву обласній газеті “Кіровоградська правда” матеріал під назвою “Всі геральдичні шляхи ведуть в Кіровоград”. Проводилося погашення  поштових конвертів спеціальним поштовим штемпелем. За сприяння місцевого геральдиста з обласного будинку творчості Григорія Харитонова була виготовлена друкована  афіша з емблемою Зльоту. На емблемі  був зображений лелека, що у дзьбі несе гербовий щит з  латинською цифрою ” І”. Авторами емблеми були Анатолій Авдєєв та Микола Миронов( Мінськ. Білорусь). Значки з емблемою зльоту були виговлені в Кишеневі (Молдова).

25-й ювілейний форум геральдистів пройшов у нашому обласному центрі в меморіальному музеї М.Л. Кропивницького. Серед його учасників – голова Київського геральдичного товариства Василь Богінський (до речі, родом з нашого краю), його колега киянин Олександр Шевченко, місцевий історик Віктор Білоус, журналісти, що пишуть на краєзнавчі теми Ольга Кизименко, Ніна Даниленко, Роман Любарський, а також художник Ігор Смичек і краєзнавець та відеолітописець  діяльності Української  геральдичної колегії та член оргкомітету ювілейного форуму Олександр Сікорський.

Місце проведення урочистостей зльоту було символічне, як місце сили міста Кропивницького, в будинку, де жив славний земляк,  ім’я якого здобуло місто минулого року. На заході був присутній і художник та громадський діяч Ігор Смичек – “людина що назвала місто Кропивницьким”.

Присутні проаналізували ситуацію зі створенням символіки на Кіровоградщині. Найпершим з власним гербом був обласний центр. А от сере сіл колишнього СРСР  першим затвердило власний герб у 1989 році село Червона Кам’янка Олександрійського району. Тепер власні герби мають всі райони області, багато сіл та міст області. Досі без  власних гербів в області райцентри Новоархангельськ, Устинівка та Благовіщенське (донедавна Ульяновка).

Учасники форуму наголосили, що герб – це не просто красива картинка, як дехто вважає, і недосить її художникові намалювати, а місцевій раді затвердити, щоб вийшов повноцінний герб. Геральдика має чіткі канони і куди вмістити щит, куди корону, куди хрест, і як поєднувати між собою різні символи, мають вирішувати лише фахівці, яких і досі в краї обмаль.

Форум мав подвійну назву – форум і зліт.   В Кропивнницькому він проходив вдесяте. І якби не гібридна війна з Росією та втручання росіян навіть у проведення українських зльотів, то він би мав ХХХІV  за ліком номер та більшу кількість гостей. Російське втручання відбулося радикально по зміні номерів, коли вони “вилучили з переліку” ювілейний зліт  геральдистів України з номером ХХХVIII та “присвоїли його номер наступному зльоту в Луганську. І це навіть при присутності на зльоті гостей із Росії. Ну, просто “Москва так вирішила”, бо мабуть не тих покликали… Далі була окупація Криму та проведення Українського зльоту… в окупованій Ялті. І пішло – і поїхало: “підмьотні листи” щоб розсварити і поділити рух на окремі угрупування, плітки і таке інше. Тобто сталося, на війні,як на війні, і до Кропивницького доїхали не всі. Хто на лікарняний, а хто куди. А свята і освячена справа не загине. Початок української геральдики відбувся, як багато чого іншого,на кілька віків раніше, і без учаті  у ньому Москви.

У цій справі існує конкуренція і часом заради заробітку “за герби беруться” , м’яко кажучи, далекі від геральдики дилетанти. Анатолій Авдєєв пригадав, як він з колегою розробив герб  Гайворона. На його презентацію, вже після затвердження, один з місцевих  художників приніс свої ескізи і почав вимагати організувати конкурс з його участю на кращий герб міста. Анатолій Авдєєв погодився, і поряд з іншими виставив свій проект герба і переміг у конкурсі. Так той художник не заспокоївся і таки «продавив» свій новий проект герба, але вже як герб району. А інші самодіяльні геральдисти з УГТ  в одному з гербів (далі цитую А. Авдєєва): «розмістили козацький хрест напроти хвоста кобили». І подібні казуси в області непоодинокі

Учасники 25-го форуму Української геральдичної колегії одержали значки. А найзаслуженіші були нагороджені почесними грамотами УГК.

Присутній на форумі директор обласного держархіву Олег Бабенко закликав геральдистів здавати їхні розробки в архів для історії. Учасники зльоту заявили про бажання надрукувати каталог усіх гербів Кіровоградщини. До цього такого видання не існувало, бо через певну “цензуру” з боку деяких осіб з подібних видань завжди “випадало” до десяти  гербів, розробленими “не тими людьми” на думку “упорядників”..Також геральдисти заявили про намір  проводити геральдичні асамблеї з новими армігерами(власниками гербів) та відкрити геральдичний майстер – клас для дітей при у місті Кропивницькому та звернутися з цією ідеєю до власника галереї “Єлисаветград”, відомого галериста, краєзнаця та мецената Миколи Цуканова.

Ніна Даниленко та Володимир Мілевський

 

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

%d блогерам подобається це: